Коли ти молода – світ здається таким безмежним. Дивишся на обрій, і ніби бачиш за ним безкінечність. І думаєш, що все життя ще чекає попереду, у майбутньому.
Ніщо так не манить і не лякає людину, як майбутнє. Це – найбільша загадка, яка лиш існує. Воно таке незвідане, далеке. Молодість покладає великі надії на майбутнє. Чекає на нього з острахом і нетерпінням. І ти починаєш йти назустріч тому майбутньому, простягаєш до нього свої рученята, але вхопитися ніяк не можеш. Ти біжиш за ним усе швидше і швидше. Ніяк не зрозуміти, куди воно тікає? І от ти майже наздоганяєш його, та раптом зупиняєшся. Невідомо звідки виникає бажання озирнутись. Ти розвертаєшся назад і бачиш, що не встигла зрозуміти, як подолала значну частину шляху. Усе, на що ти тепер дивишся – минуло. Молодість минула! І вже не можеш навіть згадати, за чим так відчайдушно гналася. Чого хотіла? На що сподівалась? Чого чекала? «Зараз би повернутись, - думаєш ти тепер, - відшукати свою молодість, згадати про свої мрії». Та вже немає того шляху, яким бігла. Дорога зникла. Лише мальовничі острівця спогадів своєї юності. Тепер ясно, що шлях у тебе лише вперед і сподіватись можна лише на себе.
Ти знов розвертаєшся обличчям вперед. Ось же воно, майбутнє, нікуди не ділося. Чекає на тебе. Воно все ще незрозуміле й розмите. Таке відчуття стало, наче ти знов на початку свого шляху. Бачиш обрій, такий самий далекий, як раніше. Тільки тепер починаєш розуміти - немає ніякої безкінечності. Твоя дорога веде тебе кудись, і одного дня вона скінчиться. А життя не попереду – воно зараз, у кожному кроці, у кожному подиху! Цієї самої миті ти – живеш! І саме цією миттю ти маєш насолоджуватися сповна.
Тепер стало зрозуміло, навіщо ти йдеш. І не так важливо, що чекає на тебе у майбутньому. Воно більше не лякає тебе. Нарешті ти знову наважуєшся зробити новий крок на своєму шляху. Але щось не так. Придивляєшся. Дорога розділилася!
Нецензурные выражения и дубли удаляются автоматически. Избегайте повторов, наш робот обожает их сжирать. Правила и причины удаления