Стих 2 - Untittled

Онлайн чтение книги Обо всём... About everything...
Стих 2 - Untittled

Чому ти не приходиш у мої сни? 

Забув, напевно, і мені вже час піти.

Забути про мрію незрадливу свою,

Брехати собі, що тебе не люблю.


Чомусь так зорі вже не сяють,

І сонце вікон не сягає.

Хмарини небо укривають,

Але цей дощ не допомагає. 


Скажи, чому без так вмерти кортить?

Скажи, чому без тебе так тіло болить?

Скажем, чому без тебе на душі мов кішки скребуть?

Даремно я намагаюсь про тебе забуть.


В житті всяке буває, люди приходять і йдуть,

Все одно вони тобі заміну знайдуть.

Нерідко ще й просто у душу плюють. 


Але ти був іншим, добрим, чесним, терпеливим,

Як герой у романі забулому

Але яке це має значення?

Якщо все вже у минулому. 


Немного о самом стихе: Сочиняла я его, когда была в сильнейшей депрессии. Стих о потерянной дружбе. Тогда я потеряла своего близкого друга, мы перестали общаться и вовсе возненавидели друга. Я люблю выражать свою боль в стихах, потому что так легче пережить всё, что выпадает на мою судьбу. Ещё я вдохновлялась песней The Hardkiss - Кораблі. 


Советую послушать песню Without You певца Гарри Нильсона, когда будете читать стих. 


Читать далее

Стих 2 - Untittled

Нецензурные выражения и дубли удаляются автоматически. Избегайте повторов, наш робот обожает их сжирать. Правила и причины удаления

закрыть